Фоторепортер Ірина Пап (04.05.1917 – 08.05.1985)

Фотографія 50-60х років ХХ століття

Експозиція триватиме: 22.09 - 05.12.2010
в Bistro Cote Est готелю Radisson Blu (Київ, Ярославів Вал,22)

... Цього імені нема в Українських енциклопедіях, професійних довідниках, підручниках для майбутніх журналістів. Немає і в грубезному томі про славетних жінок України. Щоправда, їй пощастило за життя мати визнання в Україні та за її межами до дальніх закордонів, де Ірину Пап прилучили до найвідоміших жінок – фоторепортерів світу. Єдину - з України.

Фото І.Пап, фото Ірини Пап– упродовж чотирьох десятиліть цей підпис стояв під зримою хронікою життя країни. Держава замовляла оптимізм, усміхнені обличчя. Мали радіти, що працюють на благо, бо ж були приречені на щастя – а надто на шпальтах газет та журналів.

Захват від чиєїсь роботи та здобутків вона виявляла з дитячою безпосередністю, чи то був митець, лікар, селянин, шахтар, вчений, конструктор літаків, колега-журналіст...Нескінченний перелік. Їхні домашні телефони назавжди залишилися в записниках фоторепортерки.

Від 1956 року Ірина Пап – фотокореспондент газети “Известия” по Україні. Навіть подумки вона не декларувала новий рівень свого завдання. Це було у підсвідомості абсолютно органічним – показати якою є Україна.

Посталий з руїн Хрещатик вона першою показала з висоти польоту гелікоптера. Відбудована (нині Парламентська) бібліотека, пуск перших п'яти станцій Київського метра, Універсальна ЕОМ “Київ” і молодий кібернетик Віктор Глушков, відкриття Музею народної архітектури у Пирогові, візити поважних осіб: Микити Хрущова, Фіделя Кастро, Йосипа Броз Тіто, прес-секретаря Джона Кеннеді Піта Селінджера. Батьки Павла Поповича в Узині, директор авіаційного підприємства під секретною назвою “поштова скринька №11” Петро Шелест, Миронівський хлібодар Василь Ремесло, щасливі будівельники Чорнобильської АЕС, мер Києва Володимир Гусєв, династія скульпторів Зноба, Президент Національної академії наук України від 1962 року Борис Патон, конструктор літаків Олег Антонов.

Спостережливість і чіпкий зір, внутрішня готовність вихопити з вічності саме цю мить. Мить між ударами серця. “Несподівані кадри - найдорожчі”.